Такі ситуації найчастіше виникають, коли служба маркетингу або не звертається за консультацією до юриста або ігнорує його рекомендації уникати введення в оману споживачів.
Часто для досягнення миттєвих переваг на ринку та витіснення конкурентів у певній ніші служби маркетингу виробничих підприємств вдаються до таких, на перший погляд, невинних дій, як-то:
– зображення на упаковці, етикетці або пляшці продукту, а також в рекламних матеріалах, прапора країни або місцевості, з якою вони хочуть, щоб у споживачів асоціювався продукт (найчастіше це відбувається щодо алкогольних напоїв, макаронів, кондитерських виробів);
– зображення на упаковці, етикетці або пляшці продукту, а також в рекламних матеріалах, країни або місцевості, з якої може походити такий продукт;
– зазначення на упаковці, етикетці або пляшці продукту, а також в рекламних матеріалах, написів мовою країни, з якої може походити продукт;
– зазначення на упаковці, етикетці або пляшці продукту, а також в рекламних матеріалах, традиційних національних елементів одягу, інтер’єру, посуду, харчових продуктів тощо, які в уяві споживачів асоціюються з певною країною або місцевістю.
На жаль, швидкі переваги, які досягаються за допомогою таких дій, часто обходяться занадто дорого, адже конкуренти не дрімають і відслідковують подібні речі, що дозволяє їм звертатися до органів Антимонопольного комітету із заявами про захист від недобросовісної конкуренції. В деяких випадках органи Антимонопольного комітету самостійно ініціюють подібні розслідування.
У випадку доведення порушення за вчинення подібних дій із введення споживачів в оману органи АМК України відповідно до Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» можуть накладати штраф, у розмірі до 5% доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) суб’єкта господарювання за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.
При цьому несплата такого штрафу одразу призводить до нарахування пені, яка у більшості випадків сягає 100% від суми штрафу додатково.
Одним з останніх прикладів подібних справ стало завершення розгляду Антимонопольним комітетом України справи, в якій ТОВ «ВИНАЛЬ» оштрафовано за поширення інформації, що вводить в оману щодо походження коньяків України під позначенням «ADJARI», що могло вплинути на наміри невизначеного кола осіб придбати цю виноробну продукцію, вважаючи її грузинською.
Так, при розгляді справи АМК України було встановлено, що ТОВ «ВИНАЛЬ» через третіх осіб здійснювало поширення інформації про українську виноробну продукцію «ADJARI»:
· засобами телебачення;
· каналами радіомовлення;
· у мережі інтернет.
Так, зокрема, на телебаченні та в мережі інтернет поширювалися відеоролики озвучені українською мовою під умовною назвою «Adjari».
За результатами аналізу змісту таких відеороликів АМК України встановлено, що у них поширено інформацію, яка могла вплинути на наміри придбати цю продукцію, як грузинську.
Про зазначене свідчать результати опитування споживачів, проведеного Комітетом.
Відповідно до законодавства, забороняється видавати за іноземні українські вина, коньяки України і суміші (купажі) з іноземними винами (виноматеріалами, коньяками, коньячними спиртами).
Враховуючи сукупність доказів у справі, Антимонопольним комітетом України прийнято рішення про визнання дій ТОВ «ВИНАЛЬ» порушенням, передбаченим статтею 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції».
На ТОВ «ВИНАЛЬ» накладено штраф у розмірі 10 млн грн.
Виходячи з практики, що склалась в Україні, з великою долею вірогідності більше 99% можу передбачити, що компанія звертатиметься до суду за оскарженням рішення АМК України, тому будемо стежити за цією справою і сподіватись, що цей дорогий у всіх сенсах досвід буде врахований іншими виробниками при розробці маркетингових та рекламних стратегій.
(інформація щодо справи з офіційних новин на сайті АМК України https://amcu.gov.ua/news/za-vvedennya-v-omanu-spozhivachiv-shtraf-10-mln-grn )
